Розроблена концептуальна упаковка для нових видів

Погодьтеся, що кондитер — це не тільки технолог, а й художник і скульптор. Особливо це справедливо для майстрів, які можуть побудувати замок з цукру або фігуру лицаря на коні.

У XV столітті з цукру виготовляли цукрові голови, льодяники, фігурки. Італійці саме в цей час почали розвиток кондитерського мистецтва. Варення, морозиво, цукрова архітектура — все це бере початок в Італії. До італійців Європа споживала виключно солодощі, привезені арабами. Саме арабам ми зобов’язані відкриттям варіння цукру для нових десертів. Кондитерські вироби в Європі, зокрема, конфітюри, стають модною їжею, відповідної високому статусу в суспільстві.

У XVI столітті французи конкурують з італійцями у вишуканих кондитерських рецептах. У Ліоні виходить знаменита книга «Звід рецептів», в якій вперше звучать як одкровення варення, зацукровані фрукти, цукати. Навіть популярний в наші дні пророк Нострадамус «бавився» виданням куховарської книги. Правда, вона ж була і аптечної книгою. А ще він туди включив косметичні та парфумерні рецепти. Жіночий журнал якийсь вийшов у відомого автора!

У XVII столітті домінували сиропи, конфітюри і цукрові замки і скульптури. Треба сказати, що нездорова зростаюча популярність цукру зробила його зіркою аптек. Тоді цукор вважався панацеєю. У той час цукор був присутній у всіх стравах — риба, м’ясо, птиця, соуси, пюре. Не будемо забувати, що цукор ще і вбиває неприємний запах. Відомий цукор і як консервант.

Сьогодні цукор присутній в 55 % всіх страв і напівфабрикатів, що виготовляються промисловим способом.

Погодьтеся, що кондитер — це не тільки технолог, а й художник і скульптор. Особливо це справедливо для майстрів, які можуть побудувати замок з цукру або фігуру лицаря на коні.

У XV столітті з цукру виготовляли цукрові голови, льодяники, фігурки. Італійці саме в цей час почали розвиток кондитерського мистецтва. Варення, морозиво, цукрова архітектура — все це бере початок в Італії. До італійців Європа споживала виключно солодощі, привезені арабами. Саме арабам ми зобов’язані відкриттям варіння цукру для нових десертів. Кондитерські вироби в Європі, зокрема, конфітюри, стають модною їжею, відповідної високому статусу в суспільстві.

У XVI столітті французи конкурують з італійцями у вишуканих кондитерських рецептах. У Ліоні виходить знаменита книга «Звід рецептів», в якій вперше звучать як одкровення варення, зацукровані фрукти, цукати. Навіть популярний в наші дні пророк Нострадамус «бавився» виданням куховарської книги. Правда, вона ж була і аптечної книгою. А ще він туди включив косметичні та парфумерні рецепти. Жіночий журнал якийсь вийшов у відомого автора!

У XVII столітті домінували сиропи, конфітюри і цукрові замки і скульптури. Треба сказати, що нездорова зростаюча популярність цукру зробила його зіркою аптек. Тоді цукор вважався панацеєю. У той час цукор був присутній у всіх стравах — риба, м’ясо, птиця, соуси, пюре. Не будемо забувати, що цукор ще і вбиває неприємний запах. Відомий цукор і як консервант.

Сьогодні цукор присутній в 55 % всіх страв і напівфабрикатів, що виготовляються промисловим способом.

Погодьтеся, що кондитер — це не тільки технолог, а й художник і скульптор. Особливо це справедливо для майстрів, які можуть побудувати замок з цукру або фігуру лицаря на коні.